Архів категорії: Притчі

Про головне…

Молодий життєрадісний хлопець прийшов до батька і говорить:

– Батько, порадій зі мною, я поступив в університет. Я буду юристом! Нарешті я знайшов своє щастя! Продовження

Притча П. Коэльо

Спросил как-то комар муху:

— Есть ли здесь в окрестности цветы?

— Насчет цветов ничего не знаю, — ответила ему муха. — А вот консервных банок, навоза, нечистот в канавах полным-полно.
И муха начала перечислять комару все окрестные помойки, на которых ему непременно нужно побывать.
Полетел комар в указанном направлении и встретил по пути пчелу.
Не видела ли ты в окрестностях какие-нибудь помойки? — спросил он у нее.

— Помойки? Нечистоты? Нет, нигде не видела, — удивилась пчела. — Зато здесь повсюду так много благоуханных цветов.

… Если ты способен видеть прекрасное, то только потому, что носишь прекрасное внутри себя. Ибо мир подобен зеркалу, в котором каждый видит собственное отражение. (П. Коэльо)

http://vk.com/club40223594

Притча про авторство

Один буддійський майстер прочитав учням прекрасний текст, який зворушив всіх. Учні відразу ж запитали:

– Хто написав його?

– Якщо я скажу, що це Будда, ви будете благоговіти перед текстом, покладати щоранку на нього квіти і віддавати поклони. Якщо я скажу, що цей текст написав патріарх, ви будете відчувати велику увагу, але вже не будете схилятися перед ним так, як перед текстом Будди. Якщо я скажу, що автором був чернець, ви, мабуть, розгубитеся. А якщо дізнаєтеся, що текст написав наш кухар, ви просто посмієтеся, – відповів учитель.

З тих часів нічого не змінилося. Тому, друзі, якщо ви апелюєте до яких-небудь цитат в своїх роботах, то це мають бути тексти шановних людей. Тоді і ви наблизитесь до них, здобудете повагу.

 

Сила чи доброта…притча

Одного разу Сонце і сердитий північний Вітер затіяли суперечку про те, хто з них сильніший. Довго сперечалися вони і нарешті зважилися помірятися силами над мандрівником, який в цей самий час їхав верхи по великій дорозі.
– Подивися, – сказав Вітер, – як я миттю зірву з нього плащ.
Сказав – і почав дути з усієї сили. Але чим більше старався Вітер, тим міцніше закутувався мандрівник у свій плащ: він бурчав на негоду, але їхав далі й далі. Вітер сердився, шаленів, обсипав бідного мандрівника дощем і снігом; проклинаючи Вітер, мандрівник одягнув свій плащ в рукава і підв’язався поясом. Тут вже Вітер і сам переконався, що йому плащ не зірвати.
Сонце, бачачи безсилля свого суперника, посміхнулося, виглянуло з-за хмар, обігріло, осушило землю, а разом з тим і бідного напівзамерзого мандрівника. Відчувши теплоту сонячних променів, він підбадьорився, благословив Сонце, сам зняв свій плащ, згорнув його і прив’язав до сідла.
– Бачиш, – сказало тоді лагідне Сонце сердитому Вітру, – ласкою і добротою можна зробити набагато більше, ніж силою і гнівом.

“Це добре!”. Одна з моїх улюблених притч

В одного африканського короля був близький друг, з яким він разом виріс. Цей друг, розглядаючи будь-яку ситуацію, яка коли-небудь траплялася в його житті, не зважаючи на те була вона позитивна чи негативна, мав звичку говорити: «Це добре!»

Кава і чашки

Ось притча, яка мені дуже подобається:

Група випускників престижного вузу, успішних, що зробили чудову кар’єру, прийшли в гості до свого старого професора. Під час візиту розмова зайшла про роботу: випускники скаржилися на численні труднощі й життєві проблеми.
Запропонувавши своїм гостям каву, професор пішов на кухню і повернувся з кавником і підносом, заставленим різними чашками: порцеляновими, скляними, пластиковими, кришталевими. Одні були прості, інші дорогі.
Коли випускники розібрали чашки, професор сказав:
– Зверніть увагу, що всі красиві чашки розібрали, тоді як прості і дешеві залишилися. І хоча це нормально для вас – хотіти тільки кращого для себе, але це і є джерело ваших проблем та стресів. Зрозумійте, що чашка сама по собі не робить каву краще. Найчастіше вона просто дорожча, але іноді навіть приховує те, що ми п’ємо. Насправді, все, що ви хотіли, було просто кава, а не чашка. Але ви свідомо вибрали кращі чашки, а потім роздивлялися, кому яка чашка дісталася.
А тепер подумайте: життя – це кава, а робота, гроші, положення, суспільство – це чашки. Це всього лише інструменти для підтримання змісту життя. Те, яку чашку ми маємо, не визначає і не змінює якості нашого життя. Іноді, концентруючись тільки на чашці, ми забуваємо насолодитися смаком самої кави.
Найбільш щасливі люди – це не ті, які мають все найкраще, але ті, які отримують все найкраще від того, що мають.

Задумаймось, чи не надто часто форма затьмарює зміст… І коли я постарію, сподіваюсь що мої випускники також будуть навідувати мене, і кава буде відмінною, не сумнівайтесь :)

Про секрет

Аристотель якось сказав, своєму учню Олександру Македонському:

– Свої секрети ніколи не повідомляй двом. Бо, якщо таємниця буде розголошена, ти не зможеш потім встановити, з чиєї вини це відбулося. Якщо ти покараєш обох, то нанесеш образу тому, хто вмів зберегти секрет. Якщо ж простиш обох – знову образиш невинного, бо він не має потреби у твоєму прощенні.

 

Партнерські посилання: