Архів категорії: Народна мудрість в приказках

З чужої спини легко дерти широкі паски.

Багато хто цілиться на схід, а стріляє на захід.

Вади легше переходять у спадок, ніж чесноти.

Хто кидає бруд на інших, має брудні руки.

Краще нехай Бог усе бачить, ніж люди про все знатимуть.

Шануйся сам, то й тебе шануватимуть.

Якщо тобі випало почесне місце, намагайся його прикрасити.

Не всі ті праведні, хто ходить до церкви.

Хочеш знати правду про себе — напій свого сусіда й нашорош вуха.

Королю треба багато челяді.

У короля багато вух.

Бог не вимагає більше, ніж сам дає.

Шматок у мирі кращий, ніж десять у сварці.

Коли з’являється шуліка, кури перестають дзьобатись.

У короля ніхто вад не бачить, хоч би як він казився.

За одним столом рідко сидять чотири королі, хіба що грають у карти.

Хочеш миру — не зчиняй колотнечі.

Мир не залежить від однієї людини.

Хто б’ється, часом теж служить мирові.

Із миру всім користь є.

Нема такої нісенітниці, щоб не могла бути правдою.

Не все те правда, що на неї схоже. Правді не треба присягатися.

Бреше добре той, хто бреше і при свідках.

Хто не бреше, тон словами не розкидається.

Писана брехня не стане правдою.

Правді часто найпізніше вірять.

Нема такої правди, щоб до неї не можна було чогось додати.