Архів категорії: Народна мудрість в прислів’ях і приказках

Не нарікай, що погані люди твої вороги, дякуй богові, що вони не твої друзі.

Спільне лихо легше терпіти.

Спільне лихо робить із недругів друзів.

З веселими косарями й день короткий.

Погана звістка ніколи не спізнюється.

У радості за плечима смуток.

Якби смуток був водою, багато людей би в ньому потонуло.

Сум і малому горбикові дає велику тінь.

Самітни й птах не мостить гнізда.

Що більше місто, то більша самота.

Сміливо стукав той, хто несе добру звістку.

Хто радіє з чужого нещастя, плакатиме аі свого.

Життя без друзів — як довга дорога без заїздів.

Танцює повний живіт, а не ошатний плащ.

Краще бути самому, ніж у поганому товаристві.

Подарунки роздавай, а дружбу про себе тримай.

Не всі ті веселі, що танцюють.

Від смутку старіють, а не багатіють.

Малий смуток говорить, а великий мовчить.

Хто легко сміється, легко й плаче.

Людина завше така щаслива або така нещаслива, якою сама себе вважає.

Біду багато людей витримують, а щастя — мало хто.

Веселій натурі не треба музики.

Кожна радість кінчається смутком.

Коли тобі щастить, риба сама стрибав в човен.

Якщо ти не маєш ніяких ворогів, то, значить, про тебе забуло щастя.

Надія на щастя краща за саме щастя.

Коли ти найщасливіший, найдужче й бійся.