З боку завойовників : уривок з промови Цериала (Цереал) Петилія Квінта, римський полководець (час правління Веспасіана) придушив рух батавів під керівництвом Цивіліса Юлія (вождь германського племені батавів, що підняв в 68-69 рр. н.е. повстання проти римського панування) до тревірів і лінгонів (кіннотники перші, одні і другі – галльські племена):
“ …Римські полководці і головнокомандувачі прийшли на вашу землю і землю інших галів, не переслідуючи користь , а за запрошенням ваших предків, яких розбрат доводив до загибелі, а закликані ними на допомогу германці перетворювали на рабів однаково як союзників, так і ворогів… І не для того ми зайняли Рейн, щоб охороняти Італію, а для того, щоб будь-який інший Аріовіст (вождь германського племені свевів, 58 р. до н.е.) не заволодів, як цар, Галлією. Невже ви думаєте, що ви є дорожчими для Цивіліса, батавів і зарейнських народів, ніж були для предків їх ваші батьки і діди?.. Хоча вони виставляють на вид волю і гарні слова, але жодний інший не домагався закабалення других людей і панування над ними без того, щоб не вживати цих самих слів.
В Галліях були завжди царі і війни, поки ви не вступали під наші закони. Ми, хоча і зазнавали з вашого боку стількох клопотів, наклали за правом перемоги на вас лише те, чим можна було б охороняти мир; бо ні покій народів не можна підтримувати без військової сили, ні військової сили без зарплатні, ні зарплатні без податків ; все решта є спільними нам з вами . Ви самі часто керуєте нашими легіонами, ви самі керуєте цими чи іншими провінціями; немає нічого у нас від вас окремого чи замкненого… Адже після вигнання римлян – від чого нехай охоронять боги! – що інше настане, як не війни всіх народів між собою. Восьмисотлітня фортуна і державна мудрість зростили цю імперію, яку не можна знищити не знищивши самих винищувачів. Але найбільша небезпека настане для вас, у кого є золото і багатство , що є головним спонукачем війни . Тому любіть і поважайте мир і Рим, який належить за силою одного і того ж права переможеним і переможцям. Нехай же вас навчать уроки тієї і іншої долі, що ви не повинні віддавати перевагу впертості , що поєднана з загибеллю, перед покірністю , що поєднана з безпекою…”.
( Тацит, Історії, I V , 73; 74).
З боку завойованих : уривок з промови вождя британських повстанців Калгака (409 р. н.е.):
“ … Гордовитості римлян не можна уникнути ні послухом, ні покорою. Грабіжники світу , коли їм, хто усюди зазирає, не вистачає земель, обзирає і море; якщо ворог їх багатий, вони є користолюбні, якщо бідний, честолюбні, – люди, яких не може наситити ні Схід, ні Захід. Вони одні з усіх з однаковою жадібністю накидаються на багатство і бідність. Красти, вбивати, грабувати – це їх брехливою мовою називається управлінням, а коли все перетворять на пустелю, називають це миром. Природа хотіла, щоб для кожного діти і родичі були найдорожчим. Їх у нас забирають за допомогою набору, щоб змусити служити в інших країнах; дружини і сестри, хоча б уникнули їх ворожого насильства, оскверняються ними, коли вони приберають ім’я друзів і гостей. Володіння і багатство перетворюються на данину, річний врожай – на хлібний податок, самі тіла і руки знесилюються на прокладанні доріг через ліси і болота під ударами бича і серед лайки. Люди, що народжені для рабства, продаються один раз і до того ж годуються своїм паном; Британія щодня купує своє рабство, кожного дня годує своїх панів…
( Тацит. Агрикола, 30; 31)
Цит. за вид.: Хрестоматия по истории древнего мира / Под ред. док. ист. наук С.Л. Утченко. – М.: Соцэкгиз, 1962. – С.558, 559; 553. – 675 c .
Завантаження ...