Однак на це я заперечую: якщо всі загальні законі, за якими діє матерія, також випливають із Вищого задуму, то, ймовірно, і вони не можуть мати іншого призначення, ніж виконання плану, накресленого Вищою мудрістю; чи якщо ж це не так, то чи не виникає спокуса вважати, що матерія і її всезагальні закони в крайньому разі незалежні і що Наймудріша сила, що зуміла так схвально користатися з них, хоча і велика, але все ж не всемогутня. Захисник релігії боїться , що та гармонія, яку можна пояснити (підкреслення наше. – В.Л. ) природними властивостями матерії, може довести незалежність природи від Божественного провидіння. Він відверто визнає, що якщо можна віднайти природні причини всього порядку світобудови, що в змозі зродити цей порядок із найзагальніших і найсуттєвіших властивостей матерії, то немає потреби посилатися на Верховне світоуправління. У натураліста свої міркування, за якими він не хоче заперечувати це припущення. Але він шукає приклади, що доводять плідність загальних законів природи за їх цілком гармонійними результатами, і ставить віруючого в незручне становище перед такими доказами, які могли б стати в руках самого віруючого непереможною зброєю. Наведу приклади. Вже неодноразово вказувалося як на одне із найочевидніших доведень благого, що опікується людьми, промислу на ту обставину, що в найбільш спекотному поясі Землі морські вітри, наче за покликом, проносяться над краєм і освіжають його якраз на той час, коли розпечений грунт найбільше потребує прохолоди. Так, напр., на острові Ямайка відразу після 9 години ранку, коли Сонце досягає такої вишини, за якої воно посилає на землю найміцнішу спеку, з моря піднімається вітер, що віє на острів звідусіль; сила цього вітру зростає за мірою того, як сонце піднімається все вище. Після полудня, коли, природно, буває найспекотніше, він досягає найбільшої сили, а потім, коли Сонце котиться до горизонту, знову поступово стихає, так що на вечір наступає таке ж безвітря, яке буває при сході Сонця. Без такої сприятливої обставини цей острів був би безлюдний. Подібним же благодіянням користуються і всі узбережжя країн, що розташовані у спекотному поясі. І саме для узбережжя воно найбільше за все потрібне, так як ці узбережжя являють собою найбільш низовинні місцевості суходолу і найбільше страждають від спеки; а місцевості, що розташовані вище, куди цей морський вітер не доходить, мають потребу в ньому меншу, так як завдяки тому, що вони розташовані вище, там повітря більш прохолодне. Хіба це все не чудово, хіба тут не видно ясної мети, що досягається мудро застосованими засобами?
Однак натураліст із свого боку повинен відшукати природні причини цього явища в найзагальніших властивостях повітря, не припускаючи тут жодних особливих мудрувань. Він правильно відмічає, що морські вітри повинні були б проробляти ті ж періодичні рухи, якби навіть на такому острові не було б жодної людини, і при цьому в силу таких лише властивостей повітря, які безумовно необхідні окрім даної мети, скажімо тільки для зростання рослин, а саме в силу його пружності і ваги. Жар сонця порушує рівновагу повітря, розріджуючи його шари, що розташовані над суходолом, і тим самим змушує більш холодне морське повітря витісняти їх і займати їхнє місце.
Велика взагалі користь вітрів для земної кулі і різноманітним є застосування, яке дає їм винахідливість людини! Хоча для їх виникнення не було потреби в будь-яких інших пристроях, крім тих загальних властивостей повітря і тепла, які і крім вказаних цілей повинні бути на Землі.
Але якщо ви припускаєте, скаже тут вільнодумець, що можна вивести корисні і цілеспрямовані встановлення із найзагальніших і найпростіших законів природи і це робить зайвим особливе управління Вищої мудрості, то вам слід визнати неспроможність своїх доказів.
Завантаження ...