У житті часто буває так, що вам необхідно зробити щось важливе. Ви усвідомлюєте важливість справи, але вам не вистачає бажання і енергії працювати. Як кажуть психологи – у вас низька мотивація до діяльності. Мотивація тісно пов’язана з іншими психологічними процесами: сприйняттям, мисленням, ставленням до самого себе. Змінюючи сприйняття певних об’єктів, формуючи новий стиль мислення, ми розвиваємо і нове ставлення до своєї діяльності. Коли людина починає розмірковувати по-іншому, він починає і діяти по-іншому. Привчивши себе до нового мислення (по-іншому сприймаючи себе і свою діяльність), ви тим самим змінюєте і свою мотивацію до діяльності. Існує декілька технологій, що дозволяють добитися високої мотивації мінімальними зусиллями.
І. Пожвавити приємні спогади
Мій друг, випускник вузу Андрій вирішив знайти собі гідну роботу. Для початку він вибрав найпростіший спосіб пошуку – відшукати в пресі відповідні оголошення про вакансії і зателефонувати за вказаними там телефонними номерами. Крім того, він вирішив обдзвонити всі кадрові агентства, знайдені в телефонному довіднику. Підготувавши своє резюме, вчорашній студент взявся за справу. Але дуже скоро, після декількох невдалих дзвінків, Андрій повністю втратив інтерес до діяльності (оскільки телефонні розмови «не клеїлися»). З’явилася депресія, почуття безпорадності, страх перед новими телефонними дзвінками. Він став шукати причини і відмовки, щоб не дзвонити по вказаному в оголошенні номером телефону, кожен день переносив «на завтра» дзвінки у кадрові агентства і т.д.
Андрію допоміг наступний психологічний прийом. Він називається «Пожвавлення приємних спогадів»
1. Згадайте той період свого життя, коли вам щось добре вдалося зробити. Що саме і чому так легко вдавалося вам тоді? Чому вам не вдається зробити щось сьогодні?
2. Згадайте конкретний успішний епізод і спробуйте знову пережити його в деталях. Потім пожвавите приємні спогади з інших епізодів. Якими тоді були ваші почуття, враження? Що заважає вам відчути схожі почуття тепер?
3. Спробуйте викликати ці почуття зараз і захопитися чимось. Перенесіть ці почуття з минулого на ту діяльність, яку вам необхідно виконати зараз. Зв’яжіть натхнення від минулих успіхів зі своїми сьогоднішніми цілями.
4. Запишіть свої враження, почуття, міркування. Напишіть текст для самонавіювання, який можна буде перечитувати і підтримувати свою мотивацію надалі.
Як тільки Андрій згадав свої успіхи в минулому (перемогу на шкільній олімпіаді, академічні успіхи у вузі, вдалу оборудку, яка принесла недавно непоганий дохід), йому стало легше. Туга і розчарування зменшилися, він відчув прилив енергії, натхнення, впевненості в собі. Далі він взяв аркуш паперу і записав наступні вислови:
• Ніхто не переможений, поки не визнав себе переможеним.
• Віра в успіх, величезне бажання, наполегливість – складові успіху.
• Я вірю в себе.
• Я твердо знаю, чого хочу досягти.
• Я не буду відмовлятися від справи при першій невдачі.
• Я буду перетворювати невдачі в перемогу.
• Я обов’язково доб’юся успіху.
• Готовність до успіху – головний секрет його досягнення.
• Я зроблю все, що задумав.
• Успіх залежить від моїх зусиль і бажання досягти його.
• Успіх приходить до того, хто до нього прагне.
• На мою мрію ніщо не вплине.
ІІ. Змінити ставлення до помилок.
Дуже важливо позитивно (з позитивним настроєм) ставитися до можливих помилок. Це підтримує мотивацію на належному рівні, спонукає працювати над своїми недоліками і слабостями. Не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Незважаючи на банальність цього вислову, багато людей панічно бояться можливих невдач. Найчастіше причина криється в ранньому дитинстві – надто суворі й авторитарні батьки, жорстоко карали найменшу дитячу витівку і пригнічують будь-яку ініціативу дитини. З роками дитячий страх перед батьками може трансформуватися в страх покарання з боку вищого начальства. Особливо, якщо трапляється начальник «родом з дитинства», дуже схожий на батьків з дитячих спогадів – жорстокий і авторитарний. Постійно побоюючись зробити помилку, така людина стає пасивним, повністю втрачає творчу ініціативу у своїй професійній діяльності. У той же час дійсно активні люди допускають більшу кількість помилок, але вони й значно частіше досягають успіху, ніж пасивні люди. Не випадково багато закордонних компаній матеріально заохочують своїх працівників навіть за ті творчі ідеї, які «провалилися». Таке ставлення підтримує у людей високу мотивацію і прагнення постійно експериментувати і нестандартно мислити.
Помилок і невдач не варто лякатися, а над ними необхідно працювати, оскільки вони дуже корисні як матеріал для самовдосконалення і стимул до діяльності.
1. Поміркуйте і запишіть свої висловлювання, які виражають позитивне ставлення до невдач і помилок і перспективу їх подолання. Ці вислови ви можете застосовувати для підтримки своєї мотивації.
2. Ретельно проаналізуйте невдачу, яку ви пережили недавно (або колись раніше). Поміркуйте над способами їх подолання. Визначте, які ваші навички та здібності недостатньо розвинені і потребують вдосконалення. Поміркуйте над методами, які будете використовувати, працюючи над розвитком певних навичок і здібностей.
3. Придумайте кілька варіанту девізів, які допомогли б вам позитивно реагувати на власні невдачі і помилки. Наприклад: «Помилки – це чудово! Я тепер знаю, над чим працювати ».
Працюючи над своїми помилками, Андрій записав:
1. Невдачі і помилки – це хороша наука для того, хто хоче розвиватися. Багато невдалих телефонних дзвінків? Це вже не страшно, адже є над чим працювати.
2. Помилки є корисними для мого розвитку. Тепер я знаю, як потрібно говорити по телефону, як будувати бесіду, щоб ефективно представити себе можливим роботодавцям. Я також знаю, що саме мені необхідно удосконалити.
3. Нехай попередня спроба була невдалою, але вона мене багато чому навчила. В майбутньому я її не допущу. Я впевнений, що накопичивши досвід попередніх помилок, обов’язково досягну успіху.
4. Я повністю готовий до того, що з 30 телефонних дзвінків буде тільки один вдалий. І чим швидше я наберу 30 невдач, тим швидше я доберуся до свого успіху.
З новими силами Андрій почав шукати роботу. Однак набрати 30 невдач йому так і не довелося. З 24 телефонних дзвінків 6 виявилися вдалими – в 6-и містах ним зацікавилися і запросили на співбесіду. Надалі, з цих шести в 2-х місцях Сергію запропонували підписати контракт. Ще одне вигідне пропозиція надійшла з боку кадрового агентства, куди він все ж звернувся. Після недовгих роздумів, він вибрав самий підходящий варіант. Так Андрій зумів перебороти себе і переміг.
ІІІ. Створити ситуацію успіху
Катя (моя студентка-першокурсниця) поставила перед собою мету – досконало оволодіти англійською мовою. Позаймалася близько місяця, вона закинула навчання. Усвідомлюючи необхідність систематичних занять, вона більше не змогла себе організувати на щоденну роботу. Невдачу вона пояснила своїми нібито поганими здібностями до мов, а також недостатньою силою волі.
Щоб досконало вивчити іноземну мову, потрібно працювати довго і наполегливо, не один рік. А для того, щоб стежити за своїми досягненнями сьогодні, необхідно знайти критерії, за якими можна було б визначити навіть незначне просування до мети, навіть ледве помітні поліпшення. Коли загальна мета не конкретизується, коли не розписані конкретні проміжні завдання, зафіксувати зміни дуже складно. Уявіть, людина цілий місяць наполегливо вивчає англійську. Сил вже витрачено не мало. Втома накопичилася. А жадана мета (знання мови) поки залишається все так само далеко. В результаті у нього опускаються руки. Адже людина поставила собі мету – пройти 5000 км, і як можна скоріше, а поки пройшов тільки 20. На тлі поставленої мети її сьогоднішні досягнення більш ніж скромні. Їх практично не видно, не помітно жодного поступу вперед. В результаті людина не відчуває нічого, окрім туги і розчарування.
А от коли вона концентрує свою увагу не на кінцевій меті, а на проміжних задачах – тоді зовсім інша справа. Тоді життя стає веселіше і працювати набагато легше. Припустимо, людина поставила собі проміжну мету – сьогодні потрібно пройти п’ять кілометрів. Завтра ще п’ять. Післязавтра – ще. Пройшов сьогодні 5 км – молодець, отримай цукерку. Проміжна мета досягнута. Назавтра пройшов ще 5 км – вже двічі молодець, післязавтра – вже тричі і т.д. Сума досягнень і успіхів поступово накопичується. А разом з нею зростає самоповага і бажання досягти більшого. І цей позитивний багаж стимулює, щоб працювати далі і не зупинятися на півдорозі.
Навіть невеликий успіх має значний спонукає вплив, надихає на діяльність. Отже, дуже важливо створити собі ситуацію успіху. Якщо ви спланували етапи досягнення мети, то це може бути досягнення першого з них. Що-небудь з того, що ви запланували і вже виконали, може і повинно переживатися як великий успіх.
«Секретна технологія» створення ситуації успіху може бути такою:
1. Людина здатна спонукати до діяльності не тільки інших, але й саму себе. Коли немає бажання працювати (але ви усвідомлюєте важливість справи), спілкування з самим собою, переконання або прохання, звернені до самого себе, допомагають подолати труднощі самоорганізації. Знайдіть найкращі прийоми спонукання, які в більшій мірі, ніж інші, відповідають вашої індивідуальності. Напишіть кілька варіантів самостимулів. Якими за формою вони будуть – душевними проханнями, безапеляційність наказами, логічними аргументами, емоційними закликами або брутальною лайкою – залежить від вас. Виберіть з них найкращі.
2. Розбийте кінцеву мету на ряд конкретних проміжних етапів і усвідомте важливість досягнення кожного з них. Ставте перед собою якомога більше конкретних (і реальних) цілей і прагнете досягти їх. Перерахуйте конкретні етапи досягнення мети.
3. Сплануйте, як домогтися певної мети (або окремого етапу її досягнення). Мету слід вибрати середньої складності, оскільки досягнення легких цілей не буде переживатися як успіх, а досягнення дуже складних потребують дуже багато часу і сил, а часто просто неможливо. Яку мету ви хотіли б досягти?
4. Визначте кількісні або якісні показники, за якими ви могли б фіксувати навіть незначні позитивні зрушення в роботі. Наприклад, у спорті поліпшення результатів навіть на тисячні частки вже стимулює спортсмена, бо свідчить про просування вперед. У вивченні мов таким критерієм може бути збільшення активного словникового запасу і т.д.
5. Прикладіть всі зусилля, щоб успішно виконати поставлене завдання, досягти хоча б одну з поставлених вами цілей. Чи досягли ви цієї конкретної мети? Які труднощі вам довелося подолати?
6. Не забудьте похвалити самого себе за те, що домоглися навіть невеликого успіху («Який я молодець!”). Позитивні емоції, пов’язані з досягненням успіхів, дуже важливі. «Нагородити» себе чим-небудь. Який приз ви для себе приготували?
А що ж наша Катя?
Пізніше, взявшись за справу серйозно, дівчина стала переконувати і просити сама себе: «Катя, я тебе прошу, перестань байдикувати! Берися за розум, ти ж здібна і така розумниця! Я тебе благаю, працюй щодня над англійським! Ти ж знаєш, що тільки систематичні заняття принесуть результати. Ти ж молодчина і завжди зможеш знайти хоча б годинку для цієї важливої справи. Ти ж справжня красуня, а будеш подобатися оточуючим ще більше, коли оволодієш англійською».
Далі вона розробила систему проміжних цілей, які дозволили їй контролювати свої успіхи у вивченні англійської. Таким чином студентка змогла подолати свої труднощі в самоорганізації і надалі щодня (а не епізодично, як це було раніше) працювала над вдосконаленням іноземної мови.
Бажаю і вам досягати цілей завжди і у всьому!
Завантаження ...