Ірина Змінчак
Я не егоїстка, просто не вмію міняти формат, тому таке фото велике. Цього року, я відпочивала зі своїм коханим хлопчиком на Закарпатті, і якось сказала, що буду брати участь в цьому конкурсі, та розповіла про свій задум, на що він сказав, що мене не зрозуміють, або скажуть, що я не розумію в чому сенс. Можливо і так. Проте за два місяці я питала багатьох в чому сенс, для чого, і тому подібне, і зробила певне висновки з почутого. Впершу чергу кожен є індивідуальністю, беззаперечною правдою того, що людина – геніальна істота на Землі. Я б сказала і справді, бо погляди на все у людей такі різні, що здається ніби в кожного свій світ, свій годинник на руці, який показує іншу годину. Я, нажаль, не світовий філософ, але теж,подумала про той сенс і в мене вийшло 53 причини . Звичайно їх могло бути 100, чи більше, але зараз їх 53, якщо ви будете проводити такі конкурси кожного року, то може з часом їх в мене появиться більше. І зараз я чіткіше висловлю свою думку, і той задум, який в мене в голові. Я не спостерігала за відомими людьми, я вибрала для себе своїх великих людей, свою маму, бабцю, дідуся, друзів, знайомих і звичайно себе. Всі ми великі, всі ми вартуємо, щоб про нас говорили.
Отож, 53 причин в яких сенс.
Пишу починаючи з малку до старості.
1.Це мене надихнуло з відомої гри Sims, де в дітей були життєві потреби. Отож перше – навчитись ходити. Це реально важливо, і це рух, а в русі життя.
2.Навчитись говорити. Ну, звичайно, тут і пояснень не треба.
3.Бачити і знати, що тебе люблять батьки. Дуже важлива річ, так як від батьків залежить подальше життя людини в її дорослому віці, і від тієї любові можуть бути часто проблеми, комплекси.
4.Мати іграшки. Іграшки – це певний світ, куди тікають діти, в ньому вони бачать сенс життя на даному періоді.
5.Мультики. Так мені сказала донька сусідки. Напевне для дітей це перші враження, переживання та формування себе як особистості.
6.Піти в садочок . Один з переломних періодів. Це як новий горизонт, новий рівень, який потрібно здолати.
7.Навчитись кататись на велосипеді. Коли ми падали, ще зовсім не пам ’ ятаючи себе, то страх впасти з велосипеда, це напевне кошмар. Ті хто не вміли кататись, то часто отримували порцію сміху у свою сторону.
8.Пережити Перше вересня. О, це неймовірне свято, сходинка вверх до дорослого життя. Страх, сльози батьків. Так, варто його пережити.
9.Сидіти за партою з найкращим хлопчиком (дівчинкою) в класі. На певному етапі – це справді сенс життя. Мета, ціль, яку досягнувши почуваєш себе авторитетом, на вершині слави.
10.Дитяче Валентина. Треба купити валентинки для всього класу, щоб всі подарували мені теж.
11.Розуміння, що школа це вже і не так класно – теж з тих переходів у доросле життя. Суть його в тому, що воно починає показувати, що життя не завжди шоколад. Відкриваємо загальновідомі істини.
12.Перше кохання. Я закохалась, це напевне назавжди, він мій єдиний, дорогий щоденнику я закохалась в… та ще багато речей, читаючи які, ми впізнаємо себе. Вперше відчуваємо той дивний біль, чи може метеликів в животі, той страх зіткнутись очі-в-очі з людиною, своїх мрій.
13.Пережити контрольну, написати її добре, не дістати від мами.
14.Гарно виступити на шкільній виставі. Піднімає самооцінку.
15.Перейти в старшу школу. Відчуваємо себе дорослими, йдемо проти течії, 8 година – це для малюків, я гуляю до 9.
16.Розчарування від першого кохання. Виявляється він (вона) зовсім не ідеальні, і жити я можу якось далі, серце на місці. Але я більше ніколи не покохаю.
17.Мені він (вона) подобається. Пройшов місяць, хто був той (та) за ким ревіли ночами, ой, забули. Цей новий парубок (дівчина) набагато кращий, і чому я не зауважувала його (її) швидше. І так ще разів 100 цей пункт може повторитись.
18.Дискотека. Як старша школа може бути без цього. Таємно візьму мамину косметику, стильну футболку в сестри, і ось я, королева дискотеки.
19.Екзамени 9 клас. Виявляється контрольна вже і не така страшна, проте здолавши їх, відчуваєш себе доктором філософських наук.
20.Табір. Новий світ, нові люди, нові емоції, любов, все нове.
21.Накращий друг – яка це цінність ділитись своїми переживаннями, секретами, говорити годинами про все на світі. Друг – важлива суть всього нашого життя.
22.Класний гаджет – як же без нього, а ще фотокамера якщо є. Просто бракує слів.
23.Соціальна мережа, не так і важливо, але відкриває нові простори. Нові знайомства. Дає показати себе, а також легко спілкуватись за стороною екрану.
24. Випускний. Всі такі елегантні, у вишуканих суконках, зачіски, галстуки, метелики, зі школярів ми бачимо елегантних юнок та юнаків. Вони реально прекрасні. Випускний – вартий того, щоб тут про нього згадати.
25.Вступні іспити. Якщо чесно я помилялась. Контрольна, шкільні екзамени, це пусте, це ніщо в порівнянні з тим, як відкрити для себе шлях в майбутнє, використовуючи свій розум.
26.Походи в гори. Завжди незабутньо, завжди вогнище, завжди палатки, гітари, казанки.
27.Море – життя варте того, щоб хоч один раз побачити захід сонця на морі.
28.Тварини. Моя собака розуміла мене, наші молодші друзі, це дуже дорогий скарб.
28.Університет. Перший місяць я вся така гарна, треба заслужити авторитет, показати, що я не якась там школярка, я студентка, і то, дуже модна.
29.Пари. Це так весело, моя група така хороша, всі дружні, не те що в школі, тут так класно, нема математики.
30.Стипендія. Це справді сенс життя в студентські роки.
31.Фестивалі. Коли вперше відриваєшся від Землі ще з сотнею людей, під чувака який волає на сцені, тоді розумієш як кльово, що є літо, що є друзі, і що просто життя – це круто.
32.Мамина усмішка. А що може бути кращим, ніж задоволена мама.
33.Морозиво. Ну це просто смакота.
34.Я походу влюбилась. І це якось не так, як перше, якось метелики в животі не ті, чи може це і не метелики. Але він мені потрібен, він стає сенсом.
35.Дорослішаю. Тепер я бачу, що нічого в тому нема, що всі мої руки в тисячі кольорових браслетах, що я можу розуміти речі якось інакше.
36.Знайомство з протилежною статтю. Всі хочем бути дорослими, але коли моральна сатисфакція і фізична поєднюються, то живемо не даремно.
37.Знайти себе. Зіткнення з цими пошуками часто затягує людей в різні течії, задуми, в різні Я.
38.Безсонні ночі. Тут своя атмосфера, щирість яка випливає під ранок, глінтвейни, старі пісні.
39.Фільми. Якщо подумати, то вони часто нам допомагають, щоб розслабитись, повеселитись, відволіктись.
40.Музика. Багато говорять, що в музиці сенс життя, але вона лише складова, як тут, 37 пункт, але в ній велика сила. Вона дарує нам естетичну насолоду, особливо приємну, коли мурашки по шкірі.
41.Подорожі світом. Люди геніальні, що придумали транспорт, зараз можна їздити куди хочеш, і це дійсно. Побачити Ейфелеву Вежу, Лувр, Уранію в Цюхиру, Статую Свободи, та навіть відкритий космос.
42.Читати книги. Якщо чесно, то ми зовсім здуріли, ми замінюємо книги роботами, втрачаючи цінність того, що передають нам пращури, геніальні твори. Книги часто допомагають знайти себе.
43.Закінчити університет. Ми помалу стаємо людиною.
44.Робота. Половина нашого життя, тому як не вважати її суттю життя.
45.Освідчення. Тут можна час не рахувати, бо ми не знаєм, чи ще живі. Всі ті переживання, страх, емоції. Тут точно йде 5 хвилин з життя.
46.Весілля. Казка, тут більше слів нема.
47.Сім ’ я, поява дітей. Для цього справді варто жити. Життя наповнюється сенсом, справді хочеться жити для своєї коханої дружини, чоловіка, карапузиків.
48.Перше слово дитини, перші кроки. Такі моменти нам показують, що всі ті попередні роки були чернеткою, бо побачивши чи почувши таке справді розумієм що таке сьоме небо.
49.Спостерігати за дорослішанням дітей. З однієї сторони бачимо, що ми старієм, що час, це той, з ким на Ви.
50.Цінність родини. Починаєм розуміти сутність слів сімейне вогнище.
51.Реалізація себе – можна сказати, теж частина з суті життя, бо реалізація, втілення всіх мрій, божевільних ідей.
52.Свято Матері – хочеться плакати, гарні слова, пахучі квіти, турбота та ласка.
53.Тепло другої половинки, коли тобі за 50. Коли повертаєшся додому, а тебе чекають, і знають, що вони дякують Богу, за те, що ти є.
Як для мене, це на даний момент все, хоче є ще море речей, які я могла не включити, бо що мої 20. Варто кожному складати свої списки на життя, щоб не просто вставати ранком. Я веду спеціальний блокнот, де записую чаї, які попробувала, їх так багато, а життя так мало, тому записую, щоб не повторюватись. Чи осінь, яка вона чарівна, коли сонце сідає, виливаючи себе в повітря, і тоді воно все помаранчеве. Коли твій хлопець каже, що ти будеш гарною мамою. Життя таке прекрасне, що сенс є в кожному слові, в кожній дії.
І на завершення, життя занадто коротке, щоб бути маленьким, ну або – скільки того життя!