Катерина Гордієнко
У чому сенс нашого життя? Навіщо ми тут? Хто є людина? Ці вічні питання, відповіді на які намага є ться знайти людство від початку свого існування. Найвидатніші теологи, філософи, психологи, письменники, вчені та загалом кращі уми поклали своє життя на те, щоб хоч на сантиметр наблизитися до константних тлумачень визначених питань.
Але хіба це можливо? Чи можливо вивести ідеальне положення з точки зору кожної сфери діяльності та науки, для кожної епохи, крім того розуміючи, що кожен з нас індивідуальний? На мою думку, це неможливо. Адже час плине, змінюються життєві цілі, плани, інтереси, ідеали, світогляд, і навіть переконання людини. Практично неможливо виділити сенс життя однієї людини протягом всього її життя і, це ще не враховуючи вплив епохи, в якій живе людина.
Коли я була дитиною, думки та цінності, розуміння себе та світу зовсім відрізнялися від теперішнього стану речей для мене. Однією з найважливіших потреб кожної дитини, тобто її сенсом життя та розвитку визначається потреба в любові, безпеці та в пізнанні себе, навколишнього середовища. І все це взаємозв’язане та потрібно, але пріоритет вже на ранньому етапі життя дитина обирає індивідуально.
Підрісши, я зрозуміла, що важливішими для мене стали інші речі, які не настільки важливі для інших моїх однолітків. Одні шукають статусу в колективі та престижності, другі – успіхів в навчанні та захопленнях, а інші розуміють, що сім’я та здоров’я найближчих варті всіх скарбів світу та швидко дорослішають.
Перейшовши в юнацький вік, зрозуміла, що важливими є не тільки чого потребую та прагну, а яким чином зможу досягнути своєї цілі, не забуваючи про те, що вже маю. Спілкуючись зі своїми знайомими, однокурсниками, я ще раз усвідомила наскільки кожна людина індивідуальна. Кожен має свої плани, цілі, пристрасті, і майже неможливо знайти людину, яка буде на 100% розділяти твій світогляд.
Лише розглянувши чверть людського життя, можна побачити особливість та неповторність кожного. Цікаво, що всі зміни відбуваються майже непомітно, тим паче для людини, яка живе в технологічну епоху.
Ми майже не маємо часу, щоб зупинитись, озирнутись та дійсно поміркувати про важливе. Тільки іноді, я в скрутній ситуації, чи емоційному схвильовані, ми дійсно намагаємося знайти сенс життя, але не людства, а свого. Людина робить висновки лише на основі свого досвіду, суб’єктивізму, та не може відчути все, що переживає кожна інша особистість. Саме тому ми знаходимо сенс в тому, що важливе для нас.
На мою думку, людство може виділити лише ознаки чи якості, за якими можна виділити сенс життя конкретного індивіда. Я спробую висловити свої думки щодо цього. Неможливо забути про те, яку роль у всій цій «історії» мають почуття. Лише вони виступають основою для активних інтелектуальних пошуків.
Як я вже наголошувала, в різні моменти життя, ми переслідуємо різні цілі. Тому важливо розуміти, що нам потрібно саме зараз. Тим не менше, тільки реалізація того, чого людина прагне, призводить до почуття безмежного щастя, а це невід’ємна частина повноцінного життя.
І останньою ознакою можна вважати стабільність того, що ми вже маємо. Адже втративши щось важливе, але вже звикле для нас, ми відчуваємо порожнечу, яка дезорієнтує та позбавляє бажання рухатися вперед.
Таким чином, сенс життя людини розкривається у визначенні та реалізації найважливіших цінностей в різні періоди життя людини та без втрати набутого.