Сила чи доброта…притча

Одного разу Сонце і сердитий північний Вітер затіяли суперечку про те, хто з них сильніший. Довго сперечалися вони і нарешті зважилися помірятися силами над мандрівником, який в цей самий час їхав верхи по великій дорозі.
– Подивися, – сказав Вітер, – як я миттю зірву з нього плащ.
Сказав – і почав дути з усієї сили. Але чим більше старався Вітер, тим міцніше закутувався мандрівник у свій плащ: він бурчав на негоду, але їхав далі й далі. Вітер сердився, шаленів, обсипав бідного мандрівника дощем і снігом; проклинаючи Вітер, мандрівник одягнув свій плащ в рукава і підв’язався поясом. Тут вже Вітер і сам переконався, що йому плащ не зірвати.
Сонце, бачачи безсилля свого суперника, посміхнулося, виглянуло з-за хмар, обігріло, осушило землю, а разом з тим і бідного напівзамерзого мандрівника. Відчувши теплоту сонячних променів, він підбадьорився, благословив Сонце, сам зняв свій плащ, згорнув його і прив’язав до сідла.
– Бачиш, – сказало тоді лагідне Сонце сердитому Вітру, – ласкою і добротою можна зробити набагато більше, ніж силою і гнівом.