Архів теґу: вірш

А. Шопенгауер. Про вікові відмінності

А. Шопенгауер. Про вікові відмінності (Повчання і максими (Избр. соч. – М.: Просвещение, 1992. – С.366, 369. – 480 с.)

. .. Корінною характерною ознакою похилого віку є та, що це – вивільнення від обманів: зникли ілюзії, які до цих пір надавали життю його чарівності, а діяльності її стимул; ми пізнали ницість і порожнечу будь-якої пишності особливо її блиску і позірної величі; ми переконалися, що з більшістю бажаних речей і насолод ховається дуже небагато, і таким чином поступово прийшли до зрозуміння великої злиденності і порожнечі всього нашого буття. Лише в 70 років цілком розуміє людина перший вірш “Еклезіаста”*. Але через це ж старість забарвлюється в певний колорит похмурості.

…Хоча життєвий шлях окремих людей і не окреслений в планетах, як вчила астрологія, однак це з повним правом можна сказати про життя людське взагалі, оскільки кожному віку його за порядком відповідає одна з планет, так що над життям цим послідовно панують всі планети. На десятому році життя править М еркурій. Подібно до нього, людина рухається швидко і легко, в найтісні­шому колі; її здатні захопити дрібнички; але вона багато чому і легко навча­ється під владою бога хитрощів і красномовства. 3 двадцятим роком наступає панування Венери: нею цілковито оволодівають кохання і жінки. На тридцятому році панує Марс : людина тепер енергійна, сильна, смілива, войовнича і завзята. На сороковому панують 4 планетоїда, – життя її тому розширюється: вона розваж­лива, тобто женеться за вигодою, під покровительством Церери ; у неї своє власне домашнє вогнище під покровительством Вести ; вона вивчилася тому, що їй треба знати, завдяки П алладі; і подібно до Юнони, царює в її хаті господиня, йо­го дружина. – На п’ятдесятому ж році панує Юпітер . Людина вже пережила більшість своїх ровесників і відчуває свою вищість над теперішнім поколінням. Ще в пов­ному розквіті своєї сили, вона є багатою на досвід і знання: вона)по мірі своєї індивідуальності і становища) є авторитетом для всіх, хто її оточує. Тому вона не хоче, щоб їй наказували, а бажає наказувати сама. Тепер вона найбільш придатна бути керівником і розпорядником в своїй сфері. Так Юпітер і з ним 50-літня людина доходить до свого кульмінаційного пункту. А потім, слідує, на 60 -му році, Сатурн і з ним важкість, повільність і в’язкість свинцю.

Нарешті приходить Уран: тоді, як говорять, людина відправляється на той світ. Нептуна (як його, на жаль, необдумано охрестили) я не можу притягти тут до справи, – тому що я не смію назвати його істинним його іменем, іменем Еросу. Інакше у мене з’явиться бажання показати, що до кінця тулиться початок саме – як Ерос стоїть у таємному зв’язку із смертю, завдяки чому, Орк, чи Аментес єгиптян)згідно з Плутархом, “Про Ізиду і Озіриса”), є не тільки беручим, але і тим, що дає, і смерть служить великим творцем життя. Звідти, таким чи­ном, звідти, – із Орка приходить все, і там була вже раніше кожна істота, що володіє тепер життям: і якби ми тільки були у змозі осягнути той фокус, якому це відбувається, – ось тоді все стало б ясно.

* “Хто збільшує пізнання, той збільшує і скорботу” (с. 217).

Продовження

Майстер (Богдан Ступка). Частина 5

Всі книжки, вистави, художні виставки, фільми ми обов ’язково обговорювали, сперечалися. Йшлося не лище про сучасні твори, а й про Чехова, Шекспіра. Продовження

Майстер (Богдан Ступка). Частина 4

«Що з тебе буде?»

Проте в розповідях Ступки про дитинство я відзначив для себе, що вперще майбутній артист прокинувся в ньому ще раніше. Продовження

Майстер (Богдан Ступка). Частина 3

Ретроспектива

Якось, намагаючись підштовхнути Богдана Сильвестровича до розмови про його дитинство, нагадав йому історію, яку розповів колись Олександр Довженко: «Вийщов хлопчик у сад і, спинившись недалечко вулика, почав щось робити. Раптом у розстібані штанці влітає бджола. Ой! І дає жало — рятуйте! В одну мить життя хлопця повертається на дев’яносто градусів. І їй, як же він не закричав та не забігав, та не затупав ногами! Ото був страх, ото був біль!»
Продовження

Арістотель. Метафізика. – Кн.I, р.III. (Про сутність (начала) і причину світу).

… більшість перших філософів переважно вважали початком усього одні лише матеріальні начала , а саме те, з чого складаються всі речі, з чого як першого вони виникають і у що як востаннє вони, гинучи, перетворюються; при цьому сутність хоч і залишається, але змінюється у своїх проявах, це вони вважають елементом і початком речей і тому вони вважають, що ніщо не виникає і не зникає, бо таке єство 1 завжди зберігається; подібно до того як і про Сократа ми не говоримо, що він взагалі, коли стає прекрасним чи освіченим , чи що він гине, коли втрачає ці властивості, тому що залишається субстрат – самий Сократ, так само говорять вони, не виникає і не зникає все решта, бо повинно бути певне єство – чи одне чи більше одного, звідки виникає все решта, в той час, як саме це єство зберігається.

Продовження

Ілона Зріні

Ч и не найбільша кількість легенд Мукачівського замку пов’ язана з іменем справді легендарної княгині Ілони Зріні. Але спочатку історично зареєстровані факти. Вона народилася 1643 р. поблизу Кошіце в сім’ї заможного пана (правителя, верховоди) Петра Зріні. Отримала вишукане дворянське виховання і освіту. Володіла угорською, хорватською, словацькою, сербською, польською, німецькою, французькою мовами, знала латину і давньогрецьку, мала неабиякі пізнання в області риторики, юриспруденції, математики, літератури, писала вірші і сонети. Життєві обставини складуться пізніше так, що вона вивчить балістику, фортифікацію, військову справу. Неперевершена красуня. Юною, неповних 17-ти років, 1660 р. виходить заміж за Трансільванського князя Ференца І Ракоці. Народила трьох дітей (Дьордя, Юліану і Ференца). Її чоловік Ференц І Ракоці разом з батьком Петром Зріні з 1666 року приймають участь у підготовці антигабсбурзького двірцевого перевороту. Переворот не вдався: 1671 р. він був розкритий, його учасники (Вешелені, Франгепан і ін.) заарештовані і обезглавлені. Стратили і батька Петра Зріні, а чоловіка Ференца І Ракоці викупила на свободу його мати, княгиня Софія Баторі, за 30 тисяч флоринів і практично прибрала т. ч. владу до своїх рук. Ференц відійшов від політичного життя, і не маючи здоров’я після піврічного перебування у тюрмі, поселився в родовому замку Маковіца і невдовзі помер. Тим часом, помер і старший син Дьордь. Будучи вдовою, витримуючи шалені нападки своєї свекрухи Софії Баторі, вона передає увесь широкий діапазон своїх знань своїм дітям. Ференц ще на додаток буде навчатися у Флоренції і Венеції. Лише після смерті свекрухи Ілона вдруге вийде заміж за ватажка куруців графа Імре Текелі (куруцами в Європі називали всіх і кожного хто був незадоволений загарбницькою політикою імператорського австрійського двору і зі зброєю в руках боровся проти Габсбургів. Селяни, дворяни, духовенство, ремісники незалежно від віросповідання, соціального положення, національності і області проживання складали потужний рух куруців). Пишне весілля Ілони Зріні (39-ти років) і Імре Текелі (25-ти років) відбулося 15 червня 1682 р. в Мукачівському замку “Паланок” і продовжувалось вісім днів. Гості з’їли і випили: 10 відгодованих волів, 36 телят, 20 свиней, 80 овець, 4 оленів, 10 косуль, 6 диких кабанів, 2 лані, 50 фазанів, 160 куріпок, 250 перепелів, 20 дрохв, 50 гусей, 70 індюків, 120 качок, 150 селезнів, 160 голубів, 8центнерів риби, 200 центнерів муки, 50 центнерів меду і цукру, 130 бочок червоного і 150 бочок білого вина, 40 бочок пива і 2 5 малих бочок польської горілки. У великому австро-турецькому протистоянні Імре Текелі хоч і став на сторону Порти, однак був звинувачений великим візірем Кара Мустафою в недостатній відданості, і в 1685 р. був інтернований. У тому ж 1685 р. австрійська армія під командуванням генерала Зігберта Гайстера почала облогу Мукачівського замку “Паланок”, яка продовжувалася неповних три роки. Австрійський цісар Леопольд І кілька разів змінював головнокомандувача облогою. У березні 1686 р. ним став генерал Антоніо Караффа, трохи згодом його замінив генерал Енеас Капрара, ще пізніше штурмом знову командує Антоніо Караффа. Героїчну оборону очолює Ілона Зріні. До підходу головних сил ворога вона зуміла стягнути в замок майже 2000 солдат, близько 600 слуг і селян, поповнити боєкомплект і запастися провіантом. Звістка про геройську оборону Мукачівської фортеці жінкою швидко облетіла Європу. Європа затамувавши подих, слідкує за перебігом подій у Мукачеві. Про них друкується в часописах, створюється величезна кількість портретних робіт Ілони Зріні. Турецький султан Мехмед IV нагородив її спеціальною султанською грамотою — а т н а м е. У всій історії Туреччини це єдиний випадок нагороди особи жіночої статі. Лише в 1688 р. внаслідок недостойної поведінки двох офіцерів, які діяли за вказівками зрадливого канцеляриста замку Антоніна Обсолона, і отруєння колодязя гарнізон був позбавлений води і княгиня була вимушена прийняти тяжку, принизливу капітуляцію. Позбавлена влади і маєтностей, материнського покровительства до своїх дітей, вона була насильно пострижена в монахині католицького монастиря, хоча австрійський імператор Леопольд І добре знав, що вона, як і всі Ракоці, реформаторської віри. В 1692 р. її обміняли на генерала Зігберта Гайстера, якого розгромив і взяв у полон чоловік Ілони граф Імре Текелі. Ї й було дозволено проживати разом з чоловіком у турецькому місті Ізмід, де вона і померла 18 лютого 1703 р.

Партнерські посилання: