Ось притча, яка мені дуже подобається:
Група випускників престижного вузу, успішних, що зробили чудову кар’єру, прийшли в гості до свого старого професора. Під час візиту розмова зайшла про роботу: випускники скаржилися на численні труднощі й життєві проблеми.
Запропонувавши своїм гостям каву, професор пішов на кухню і повернувся з кавником і підносом, заставленим різними чашками: порцеляновими, скляними, пластиковими, кришталевими. Одні були прості, інші дорогі.
Коли випускники розібрали чашки, професор сказав:
– Зверніть увагу, що всі красиві чашки розібрали, тоді як прості і дешеві залишилися. І хоча це нормально для вас – хотіти тільки кращого для себе, але це і є джерело ваших проблем та стресів. Зрозумійте, що чашка сама по собі не робить каву краще. Найчастіше вона просто дорожча, але іноді навіть приховує те, що ми п’ємо. Насправді, все, що ви хотіли, було просто кава, а не чашка. Але ви свідомо вибрали кращі чашки, а потім роздивлялися, кому яка чашка дісталася.
А тепер подумайте: життя – це кава, а робота, гроші, положення, суспільство – це чашки. Це всього лише інструменти для підтримання змісту життя. Те, яку чашку ми маємо, не визначає і не змінює якості нашого життя. Іноді, концентруючись тільки на чашці, ми забуваємо насолодитися смаком самої кави.
Найбільш щасливі люди – це не ті, які мають все найкраще, але ті, які отримують все найкраще від того, що мають.
Задумаймось, чи не надто часто форма затьмарює зміст… І коли я постарію, сподіваюсь що мої випускники також будуть навідувати мене, і кава буде відмінною, не сумнівайтесь 
Завантаження ...
Профессор философии, стоя перед своим классом, взял пятилитровую стеклянную банку и наполнил её камнями, каждый не менее 3-х см в диаметре. В конце спросил студентов, полна ли банка? Ответили: да, полна. Тогда он открыл банку горошка и высыпал их в большую банку, немного потряс её. Естественно, горошек занял свободное место между камнями. Ещё раз профессор спросил студентов, полна ли банка? Ответили: да, полна. Тогда он взял коробку, наполненную песком, и насыпал его в банку. Естественно, песок занял полностью существующее свободное место и всё закрыл. Ещё раз профессор спросил студентов, полна ли банка? Ответили: да, и на этот раз однозначно, она полна. Тогда из-под стола он ещё вытащил 2 банки пива и вылил их в банку до последней капли, размачивая песок. Студенты смеялись. А сейчас я хочу, чтобы вы поняли, что- банка – это ваша жизнь; – камни – это важнейшие вещи вашей жизни: семья, здоровье, друзья, свои дети – всё то, что необходимо, чтобы ваша жизнь всё-таки оставалась полной даже в случае, если всё остальное потеряется;- горошек – это вещи, которые лично для вас стали важными: работа, дом, автомобиль; песок – это всё остальное, мелочи. Если сначала наполнить банку песком, не останется места, где могли бы разместиться горошек и камни. И также в вашей жизни, если тратить всё время и всю энергию за мелочи, не остаётся места для важнейших вещей. Занимайтесь тем, что вам приносит счастье: играйте с вашими детьми, уделяйте время супругам, встречайтесь с друзьями. Всегда будет ещё время, чтобы поработать, заняться уборкой дома, починить и помыть автомобиль. Занимайтесь, прежде всего, камнями, то есть самыми важными вещами в жизни; определите ваши приоритеты: остальное – это только песок. Тогда студентка подняла руку и спросила Профессора, какое значение имеет пиво? Профессор улыбнулся. Я рад, что вы спросили меня об этом. Я это сделал просто, чтобы доказать вам, что, как бы ни была ваша жизнь занята, всегда есть место для пары банок пива…