Архів категорії: Дати і ювілеї

В сучасному анархічному, корумпованому, матеріальному суспільстві немає шансів виховати здорове, освічене, розумне, духовно збагачене, культурне покоління.

Немає надії ні на який патріотизм, він існує тільки на словах, або у гучних лозунгах з Майдану, особливо після того як російській мові надали статус «другої державної», ні на гуманізм, так само декларативний.

Не слід покладатися лише на університет, педагогів, вчителів, людину виховує соціум, держава.

Поки не буде ладу в державі, не буде ладу ніде. На сьогодні ми маємо людей для держави, а не навпаки.

Ідеали були, є і будуть, питання лише в тому, чи хочемо ми, наше українське суспільство, прагнути до цих ідеалів. Покаже час.

Зі святом, дорогі освітяни!

6 листопада Україна відзначить 200 років від дня народження Маркіяна Шашкевича (1811–1843), видатного письменника, відомого громадського і культурного діяча, одного з засновників «Руської трійці».

Маркіян  Шашкевич Народився 6 листопада 1811 в с.Підлисся, помер 7 червня 1843 в Новосілках. – Український поет і письменник, священик УГКЦ.Один із засновників літературного руху, відомого як Руська Трійця , який відігравав ключову роль у становленні української національної свідомості русинів Галичини. Першим почав створювати твори народної поезії на українській мові, а також сприяв створенню на цій мові прозових текстів та етнографічних досліджень. У 1837 році члени Руської  Трійці  випустили книгу під назвою «Русалка Дністоровая», де були народні пісні, деякі пісні  переклади з різних слов’янських мов, і роздуми про долю народу. Незважаючи на те, що робота не включала політичного підтексту, робота цензорується. Ініціатори публікації потрапляють під нагляд поліції, а греко-католицька консисторія видає їм попередження. Діяльність Руської Трійці, як групи зазнала фактичного колапсу. Але здійснила поштовх до українського руху на Галичині. Раніше, в 1830 році Шашкевичу вдалося закінчити греко-католицьку семінарію (де він навчався з перервами) і був висвячений в сан священика. Був одружений.Незважаючи на погане фінансове становище, в кінці життя створив і підтримував контакт через листування з іншими українськими активістами, виступаючи за необхідність створення єдиної літератури на цій мові, створення  на територіях, населених українцями в Австрії та Росії. Він помер в 1843 році від туберкульозу.Відомість Шашкевича зростає вже в 20 ст. як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діаспорі. У 1959 р. в Підліссі відкрив свої двері літературно-меморіальний музей, а в 1962 р. було відкрито пам’ятник Шашкевичу на його батьківщині.