Архів категорії: Школа науковця

Школа молодого науковця. Емпірико-теоретичні (змішані) методи

Існують методи, що успішно застосовуються, як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях. Це змішані (емпірико-теоретичні) методи:

1. Абстрагування – уявний відхід від несуттєвих якостей і зосередження на суттєвих. Серед видів абстракцій виділяють: ототожнення, ізолювання, конструктивізацію, актуальну нескінченність, потенційну здійсненність.

2. Аналіз – поділ об’єкта на складові частини з подольним вивченням їх окремо. Буває прямим, зворотнім і структурно-генетичним.

3. Синтез – об’єднання раніше роз’єднаних частин в ціле. Доповнює аналіз.

4. Індукція – перехід від часткового до загального. Включає метод єдиної подібності, метод єдиної розбідності, обєднаний метод подібності і розбіжності, метод супутніх змін, метод решт.

5. Дедукція – перехід від загального до часткового. Доповнює індукцію.

6. Моделювання – побудова системи, що замінює сам об’єкт, але служить джерелом інформації про нього. Це певний аналог, що подідний у суттєвих рисах до обєкту, і відрізняється в не суттєвих. Складність моделювання полягає саме в розрізненні суттєвих і не суттєвих ознак. Одним із найпоширеніших видів моделювання є математичне.

Школа молодого науковця. Теоретичні методи

В дослідженнях теоретичного плану (в соціо-гуманітарних науках) емпіричні методи застосовують рідко (наприклад, в соціології). Основними тут є теоретичні методи:

1. Ідеалізація – це створення в думці об’єктів, які не існують (або практично не можливі): абсолютно тверде тіло, лінія, точка, площина тощо. Будь-яка іделізація має застосовуватись обережно, лише у необхідних випадках.

2. Формалізація – відображення досліджуваного об’єкта за допомогою формальної моделі, яка і буде досліджуватись. Це можна зробити наприклад математичним моделюванням.

3. Аксіоматичний метод – метод, що припускає існування твердженнь, які не потребують доведеня (аксіом), з наступним виведенням з них решти тверджень.

4. Гіпотеза – науково обгрунтоване припущення. Гіпотеза може суперечити наявній (прийнятій) теорії. Вона формулююється як інструмент і це варто враховувати. І не підміняти теорії гіпотезами.

5. Історичний метод – розгляд об’єкта дослідження в часі, хронологічно. Широко використовується в суспільних науках.

6. Системний метод – комплексне вивчення об’єкта, з урахуванням зв’язків між окремими його частинами (наприклад, ця бібліотека)

 

Школа молодого науковця. Емпіричні методи

Отже, серед емпіричних методів найпоширенішими є:

1.Спостереження – від звичайного побутового, наукове спостереження відрізняється: попереднім задумом його проводити, планомірністю здійснення, цілеспрямованістю і систематичністю.

2.Порівняння – встановлення подібності чи відмінності предметів та явищ дійсності. Голована умова – це рівноположність (порівнюваність) об’єктів. Тобто спільність їх генези, сутності. Інакше таке порівняння буде не науковим.

3.Вимірювання – визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Для його здійснення потрібні: предмет вимірювання, прилад і еталон, одиниця виміру.

4.Експеремент – активний метод впливу на досліджуваний об’єкт з наступним вимірюванням і порівнянням з “контролем”. Важливим моментом є повторюваність експеременту – тобто його можна повторити в іншій лабораторії (наприклад) і отримати подібний результат. Тільки так результати експеременту вважаються корректними.

Школа молодого науковця. Методи

Загалом, у будь-якому дослідженні, результат залежить від методів, що використовуються в дуже і дуже значній мірі.  Метод – це спосіб пізнання (освоєння) дійсності, що залежить, в свою чергу,  від мети дослідника. Проте, все ж прийнято поділяти методи на три великі групи:

1. Емпіричні методи (наприклад, спостереження);

2. Теоретичні методи (наприклад, ідеалізація);

3. Емпірико-теоретичні (змішані) методи (наприклад, аналіз і ситез).

Як стати вченим?

Вчені - люди різні

Вчені – люди різні

Відповідь на це питання варто почати з уточнення дефініції терміну “вчений”. Не вдаючись в конкретно-історичний характер цього поняття, відразу перейду до суті. На перший погляд, це людина, основним видом діяльності якої є науково-дослідна робота. Але це не повна відповідь. Більш вагомим є не діяльність, а результати діяльності. Тобто вченим є людина, яка не просто обіймає посаду в НДІ, академії чи університеті. Вчений – це той, хто досягає конкретних результатів. Наукових, звісно. Що це може бути? Продовження

Школа молодого науковця

школа науковця – це школа людини

Вже більше 6 місяців функціонує моя дистанційна навчальна програма “Основи написання рефератів, тез, статей, курсових, дипломних, магістерських та кандидатських робіт” скорочено я її називою “Школа молодого науковця”. Продовження

Партнерські посилання: