Існують методи, що успішно застосовуються, як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях. Це змішані (емпірико-теоретичні) методи:
1. Абстрагування – уявний відхід від несуттєвих якостей і зосередження на суттєвих. Серед видів абстракцій виділяють: ототожнення, ізолювання, конструктивізацію, актуальну нескінченність, потенційну здійсненність.
2. Аналіз – поділ об’єкта на складові частини з подольним вивченням їх окремо. Буває прямим, зворотнім і структурно-генетичним.
3. Синтез – об’єднання раніше роз’єднаних частин в ціле. Доповнює аналіз.
4. Індукція – перехід від часткового до загального. Включає метод єдиної подібності, метод єдиної розбідності, обєднаний метод подібності і розбіжності, метод супутніх змін, метод решт.
5. Дедукція – перехід від загального до часткового. Доповнює індукцію.
6. Моделювання – побудова системи, що замінює сам об’єкт, але служить джерелом інформації про нього. Це певний аналог, що подідний у суттєвих рисах до обєкту, і відрізняється в не суттєвих. Складність моделювання полягає саме в розрізненні суттєвих і не суттєвих ознак. Одним із найпоширеніших видів моделювання є математичне.