Архів категорії: Народна мудрість в прислів’ях і приказках (нові)

Біля солоної води немає спраглих.

Поганий той воротар, що всім відчиняє.

Ніж нахаби завше перший біля масла.

У боягуза лице на гузні.

Без злодіїв не було б шибениці.

Глухі собаки люблять кусати.

Що скупий назбирав, те чорт забирав.

У нього легше вирвати зуба з рота ніж монету з гаманця.

Що старіший — то сердитіший, що багатший — то скупіший.

Хто ламає палицю об власну спину, не вартий і зітхання.

Не всі квітки годяться на приправу.

Одне погане яйце псує цілий калач.

Найгірше колесо найдужче рипить.

Хто не знає, який він, хай посвариться зі своїми сусідами.

Лихе діло любить темряву.

Свиню ані запряжеш, ані осідлаєш.

Із дужою рукою заїдеш далі, ніж із справедливою головою.

Упертий ніколи не буває мудрий.

Сліпий кінь іде просто.

Говорить, як сліпий б’ється.

Що більше ворушиш сміття, то дужче воно смердить.

Сором мати довгу бороду й заяче серце.

Лестощі змішують отруту з медом.

Це такий, що не дасть яблука, поки не дістане груші.

Витягнеш собаку з криниці, матимеш покусані руки.

Не всі птахи можуть бути соколами.

Не всі дерева виростають рівні.

Навіть добре дерево може дати поганий плід.

Рибальський човен довіку тхне рибою.

Кому все погане, той не рад, як помилиться.

Страх має тисячу очей.

Вівця, що найдужче бекає , дав найменше молока.

Боягузливі собаки найдужче гавкають.

Рідко бував череда без рябого теляти.

Погані очі уникають світла.

Партнерські посилання: