НАРКОТИЧНІ РЕЧОВИНИ. Частина 2: ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТЮТЮНУ

2,186 views

тютюнЗа переказом, тютюнова трава виросла на могилі блудниці, яка спокусила тисячі чоловіків та юнаків. Її прах перетворився на грунт, на якому проросло тютюнове зілля. Навіть у легенді тютюн символізував зло.

Тютюн родом з Америки, але задовго до відкриття Колумба, якщо виходити з історичних й археологічних джерел, курити почали ще до нашої ери, наприклад, народи Азії, Африки та на по початку 1 ст. – давні слов’яни.

Глиняні курильні люльки було знайдено в могилах єгипетських фараонів. Геродот розповідав про скіфів, що ті вдихали дим рослин, які спалювали. Свідоцтва куріння тютюну можна знайти в стародавній китайській літературі. Зображення куріння знайшли на давніх індійських картинках. Але, більшість народів дізналася про тютюн лише після відкриття Колумбом Америки в 1492 році.

Справжню оцінку тютюнокурінню дали письменники, вустами героїв своїх творів. У драмі Гете Фауст рішуче відмовляється від запрошення Мефістофеля набити люльку тютюном: “Не треба, забава для дурнів”.

А французький письменник 19 ст. Оноре де Бальзак категорично заявляв: “Тютюн завдає шкоди тілу, руйнує розум, отуплює цілі науки”.

Як же розвивалося куріння?

Прибувши до Америки, Колумб серед інших подарунків одержав від місцевих жителів висушене листя рослин “петум”, яке вони курили, згорнувши в трубочки, що звалися “сигаро”.

Рослина, яка одержала назву від імені провінції Тобаго (острів Гаїті),

Почала свій підступний хід по країнах і континентах. Після другого походу походу Христофора Колумба (1493 – 1496 рр.) насіння тютюну було завезено в Іспанію, звідки воно потрапило в сусідні європейські країни. А далі морським й сухопутними караванами це зілля поширилося в різні куточки земної кулі. Таке швидке поширення тютюну пояснюється його наркотичною дією, завдяки якій потяг до куріння перетворюється на звичку, з якою вже важко боротися.

У середині 30-х років 16 ст. тютюн почали культивувати а Європі під назвою “нікотин” на честь Жана Ніко, який першим почав його тут розводити. Спочатку тютюн вживали як заспокійливі, заспокійливі, знеболювальні ліки. Наприклад, Катерина Медичі нюхала тютюн для заспокоєння  головного болю. Незабаром нюхання тютюну було введено до придворного етикету. Для зілля ювеліри спеціально виготовляли коштовні, красиві табакерки.

Але куріння тютюну, а також вживання його як ліків (у вигляді настоїв, екстрактів, пілюль) часто спричиняло тяжкі отруєння, які нерідко закінчувалися смертю. Це змушувало уряди різних країн вести боротьбу з курінням та застосовувати різні покарання, часом досить жорстокі.

Тим часом, не всі європейські країни визнавали тютюн. Наприклад, в Італії його було оголошено “забавкою диявола”. Римські папи навіть відлучали від церкви, хто курив, або нюхав тютюн. Для повчання п’ятьох ченців, обвинувачених у курінні, було  живцем замуровано в монастирську стіну. В Англії в 16 ст. курців прирівнювали до ворогів і жорстоко карали аж до страти, а голову з трубкою виставляли на площах. А в 1604 році король Якоб Стюарт, прийнявши престол, оголосив куріння “шкідливим, неблагочестивим та негідним цивілізованої людини заняттям”. Він навіть  видав трактат “Про шкоду тютюну” який закінчувався словами: “Звичка, противна для ока, нестерпна для носа, шкідлива для мозку, небезпечна для легенів.” Це була перша популярна книжка про  шкідливість куріння.

У Росію тютюн завезли англійські купці через Архангельськ у 1585 році. Від поморів тютюн почав поширюватися  далі, але повільно, позаяк росіяни неохоче залучалися до заморського зілля. Більш того, наші релігійні пращури всіляко перешкоджали його розведенню й поширенню.

За царювання Михайла Федоровича (за його вказівкою, до речі, було заборонено, завезення горілки в країну) курців, викритих уперше, карали 60 ударами палицею по ступнях, а вдруге – відрізали носа або вуха. А після пожежі в Москві 1654 року,  причиною якої було куріння, його було заборонено під страхом смерті. У спеціальному “Уложенні” від 1649 року зазначалося: “Велено всіх, у кого буде знайдено богомерзенне зілля, бити на козлі батогом, поки не признається звідки зілля одержано”.

Офіційно торгівлю тютюном і його куріння в Росії було дозволено в 1697 році. Активним поборником шкідливого зілля був Петро 1. Цар став завзятим курцем після відвідання Голландії. Повернувшись у Росію, він почав прилучати до куріння своїх наближених, дозволив вільне ввезення тютюну з-за кордону. У Криму з’явились суцільні плантації тютюну, а перша тютюнова фабрика в Україні з’явилась в першій половині 18 століття в місті Охтирці.

Незважаючи на запеклу боротьбу переміг тютюн, оскільки через великі прибутки збагачував не тільки плантаторів, фабрикантів, купців а й казну. Сприяли цьому й лікарі, які приписували куріння або нюхання тютюну як засіб від лихоманки й нежиті. У ті часи страшним лихом була чума. Багато медиків вважало, що вдихання тютюнового диму – своєрідний профілактичний засіб проти неї.

Чи є якась користь, від тютюну?

Тютюн – трав’яниста рослина сімейства пасльонових. У світі нараховується майже 60 його видів. Тютюн має красиві квіти, тож його вирощують у декоративному садівництві. З тютюну виготовляють хімічний продукт  -нікотин-сульфат, який використовують у сільському господарстві для захисту рослин від шкідників. Господарки іноді перекладають тютюном бавовняні речі, захищаючи їх від молі.

Тільки у 80-хроках 20 століття в США було проведено комплексне дослідження впливу тютюну на організм людини. А ще раніше, було знайдено свідчення шкідливої дії основної складової тютюну-нікотину. Нікотин дуже швидко всмоктуючись слизовою оболонкою, шкірою, легко потрапляє в кров. Отруйні речовини розповсюджуються в організмі людини за 21 – 23 секунди. Нікотин – одна з найнебезпечніших отрут рослинного походження. Людина миттєво загине, якщо дозу нікотину однієї курильної трубки ввести в організм внутрівенно. Під час куріння здійснюється суха перегонка тютюну, в результаті чого створюються токсичні речовини. Понад двісті з них загрозливі для організму. Це ефірні масла, окис вуглецю й аміаку, тютюновий дьоготь,  радіоактивні речовини (полоній-210), свинець, миш’як, калій, масляна, оцтова, мурашина кислоти, сірководень та ін.

Особливо небезпечний полоній-210. Вчені довели, що більша його частина залишається й накопичується в організмі й спричинює онкологічні захворювання.

Курці шкодять не лише собі, а й тим, хто перебуває поруч і дихає отрутою – димом. Ризик виникнення бронхіальної астми в курців у декілька разів вищий, ніж у некурців. Курець – уже хвора людина. Під час куріння в організмі розпадаються вітаміни: тютюновий дим нейтралізує вітамін С, різко знижується вміст вітамінів B6 і B12, через що імунна система значно послаблюється, підвищується загроза алергійних захворювань, погіршується зір, знижується чутливість . Особливо чутливі до нікотину шлунок й кишечник, печінка (печінка в курців збільшена). Куріння якоюсь мірою зменшує почуття голоду, але потім підвищує вміст цукру в крові.

 


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Партнерські посилання: