Ця доповідь за назвою “Митець і його час” була зроблена у великій лекційній залі Упсальського університету.
ІІ
Ця доповідь за назвою “Митець і його час” була зроблена у великій лекційній залі Упсальського університету.
ІІ
Опубліковано у Хрестоматія
Теґи: воля, доля, народ, принцип, реальність, сон, суперечність, суспільство
Опубліковано у Хрестоматія
Теґи: воля, доля, душа, людина, народ, потреба, принцип, сон, спілкування, спокій, суспільство, успіх, філософія, честь
«Що з тебе буде?»
Проте в розповідях Ступки про дитинство я відзначив для себе, що вперще майбутній артист прокинувся в ньому ще раніше. Продовження
Опубліковано у Особистості
Теґи: Богдан Ступка, вірш, доля, досвід, київ, народ, особистість, сон, спілкування, удача
Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича із Русі, доктора мистецтв і медицини Болонського університету. Щасливо виконана. Продовження
Ретроспектива
Якось, намагаючись підштовхнути Богдана Сильвестровича до розмови про його дитинство, нагадав йому історію, яку розповів колись Олександр Довженко: «Вийщов хлопчик у сад і, спинившись недалечко вулика, почав щось робити. Раптом у розстібані штанці влітає бджола. Ой! І дає жало — рятуйте! В одну мить життя хлопця повертається на дев’яносто градусів. І їй, як же він не закричав та не забігав, та не затупав ногами! Ото був страх, ото був біль!»
Продовження
Це не перша моя книжка про Богдана Сильвестровича Ступку. Сподіваюся, що зацікавлений читач знає про раніще видані «Театральний тандем. Феномен Данченка — Ступки» та «Богдан Ступка. Штрихи до портрета». Втім на історичному зламі (а нам судилося жити на межі двох століть і тисячоліть) кожна людина виявляє себе цікавіще й глибще, а надто людина непересічна. Доля подарувача мені шанс чути, бачити, знати Богдана Ступку… Тож, як сказано, «І в книжці спиши це, і нехай на пізніші часи воно буде…» Від автора Продовження
Опубліковано у Особистості
Теґи: Богдан Ступка, геній, доля, досвід, духовність, людина, народ, талант, честь
Розділ 8. Космічна еволюція (уривки).
Як буття стосується до народження , так істина стосується до віри. А тому не дивуйся, Сократе, якщо ми, розглядаючи в багатьох стосунках багато речей, таких, як Боги і народження Всесвіту, не досягнемо в наших міркуваннях цілковитої точності і не суперечливості.
Платон. 1
Які процеси обумовили існуючу ієрархію самогравітуючих систем і як починалося її формування? Яким є походження космічного фонового випромінювання? Але фізичні закони, що обумовлюють ряд закономірностей, що спостерігаються в астрономічному Всесвіті, не дають відповіді на ці питання. Так, закон всесвітнього тяжіння Ньютона дозволяє пояснити три Кеплерових закони руху планет, але не пояснює, чому орбіти всіх планет є близькими за формою до кола і лежать майже в одній площині. Ці особливості будови Сонячної системи пов’язані з еволюційними процесами. І хоча самі процеси відбуваються у відповідності до законів, що є зрозумілими, кінцевий результат залежить від того, якою була Сонячна система в період її зародження. Аналогічне із законів фізики випливає, що фонове мікрохвильове випромінювання колись повинно було міцно взаємодіяти із речовиною, однак ці закони нічого не говорять про джерело реліктових фотонів.
Питання, що пов’язані з походженням різних астрономічних структур, є складними, оскільки вони тісно переплітаються поміж собою. Щоб зрозуміти, чому всі планети рухаються в один бік за орбітами, які за формою є близькими до кола і лежать майже в одній площині, а орбіти комет дуже витягнені і орієнтовані випадковим чином, необхідно знати, якою була протосонячна туманність. Для цього потрібна теорія зіркоутворення, яка за своєю чергою може бути створеною лише в контексті теорії утворення і еволюції галактик. А проблема походження зірок і галактик невідривно пов’язана з питанням про походження реліктового випромінювання.
Можливо, саме з цієї причини розвиток даної галузі знань відбувається досить повільно. Так само не створено жодної космогонічної теорії з високим ступенем визначеності. Найрозповсюдженіша теорія раннього Всесвіту, так звана “стандартна модель”, спочатку отримала багато переконливих підтверджень в спостереженнях, але потім засуперечила з ними.
В рамках “стандартної моделі” фонове мікрохвильове випромінювання інтерпретується як слід початкового гарячого стану – своєрідної “первинної вогняної кулі”. Припускається, що фотони, які утворюють нині мікрохвильовий фон, існували в найперші миттєвості історії Всесвіту, що спостерігається, у крайньому разі починаючи з моменту, для опису якого можна застосувати відомі фізичні закони. Оскільки температура фонового космічного випромінювання зменшується обернено пропорційно масштабному фактору а(t), можна припустити, що початковий стан характерний був дуже високими температурами. Напр., коли вік Всесвіту дорівнював одній секунді (t=1 c.), температура досягла порядку 10 10 К, а за t=100c. складала вже 10 9 К. За таких високих температур усі частки, включаючи фотони, мають подібні енергії, а оскільки, згідно із спостереженнями, на один нуклон)протон чи нейтрон)тоді)як і в наш час)припадало близько 10 8 фотонів, можна зробити висновок, що практично вся енергія первісної вогняної кулі була сконцентрована у випроміненні.
Більше того, протони і електрони були вкраплені в оточуюче випромінення, неначе родзинки в тісто, що визріває. Лише після того, як температура впала приблизно до 4000К і протони змогли поєднатися з електронами, утворивши)електрично нейтральні)атоми водню, відбувся поділ випромінення і частинок речовини, як і тому отримали змогу збиратися в комплекси, що самогравітують.
Маса М, розмір Д і дисперсія швидкостей) у 2 / самогравітуючої системи пов’язані між собою простим співвідношенням ( у 2 )=М/Д.
Опубліковано у Хрестоматія
Теґи: воля, доля, залежність, модель, народ, принцип, проблема, система, сон