А серед видів протистояння суперечність немає жодного проміжного, адже суперечність означає саме таке протистояння, в якому одна з обидвох боків є притаманною будь-якій речі, тобто немає жодного проміжного, а з інших видів протистояння одне – це співвідносність, друге – позбавленість, третє – протилежності. З співвідносних же ті, як і не є протилежними одна одній не мають жодного проміжного; це тому, що вони не належать до одного і того ж роду (і справді, що може бути проміжним між знанням і тим, що пізнається?). Але між великим і малим таке проміжне є.
А якщо проміжне, як було доведено, належить до того ж самого роду і воно є проміжним між протилежностями, то воно з необхідністю складається з цих протилежностей. І справді, у цих протилежностей або буде якийсь (спільний) рід або ні. І якщо такий рід існує таким чином, що він є чимось, що передує цим протилежностям, то попередніми – протилежними одна одній- будуть ті видові відмінності, що утворили протилежності як види роду, бо види складаються з роду і видових відмінностей (напр., якщо біле і чорне – протилежності, при цьому перше є кольором, що розсіює зір, а друге кольором, що збирає його 2 , то ці видові відмінності – “розсіююче” і “збираюче” – є чимось попереднім; таким чином і вони передують протилежності). Але ті (види), які розрізняються як протилежності, є протилежними у більшій мірі; і всі інші (види), тобто проміжні, повинні складатися з роду і видових відмінностей (так, напр., усі кольори, що є проміжними між білим і чорним, повинні позначатися як такі, що складаються з їх роду (а їх рід – колір) і з тих чи інших видових відмінностей; але ці відмінності не будуть першими протилежностями, інакше б будь-який колір був би або білий, або чорний, значить вони будуть іншими; тому вони будуть проміжними між першими протилежностями, а перші відмінності – це “розсіююча” і збираюча”.
Ось чому треба насамперед дослідити, з чого складається проміжне між протилежностями, що не перебувають в середині роду, бо те, що перебуває в середині одного і того ж роду, з необхідністю складається з того, що не складається в один рід 3 , або саме є нескладеним. Протилежності ж не складаються одна з одної, тому вони є началами; а проміжне – або кожне (є нескладеним), або жодне не (є складене). Але будь-що виникає з протилежностей таким чином, що перехід в нього здійснюється раніше, ніж перехід в другу протилежність, бо у порівнянні з самими протилежностями воно буде володіти даною властивістю і у меншій мірі, і в більшій; тому от воно також буде проміжним між протилежностями. А тому і решта проміжних ланок – також складені, бо те, що (володіє даною властивістю) у більшій мірі, ніж одне, і в меншій, ніж друге певним чином складене з того, у порівнянні з чим (ця властивість) приписується йому в більшій мірі, ніж одне, і в меншій, ніж друге. Але тому що не існує нічого іншого в межах одного і того ж роду, що передувало б протилежностям, то все проміжне повинно складатися з протилежностей, тому от і все нижче – як протилежне, так і проміжне – складатиметься з первинних протилежностей. Таким чином, зрозуміло, що все проміжне належить до того ж роду, (що і протилежності), є проміжним між протилежностями і складаються з протилежностей.
Примітки:
- Напр., якщо щось біле стає чорним, набуваючи одночасно форму кулі;
- В діалозі Платона “Тімей” викладається теорія зору, згідно з якою від речей виходять випромінювання, що роблять різний вплив на зоровий потік, що йде від очей: ті, що складаються з більш дрібних частинок, розсіює його, викликаючи уявлення білого кольору, а ті, що складаються з більш великих частинок, збирають цей потік, не даючи йому розсіятися, і викликають уявлення чорного кольору;
- Тобто таких, що не поєднуються в спільний (загальний) рід “перших” видових відмінностей (таких напр., як “збираюча” і “розсіююча”).
Завантаження ...